Рекомендації населенню щодо поводження в умовах спеки

Дата: 19.06.2025 11:46

Кількість переглядів: 57

У зв’язку зі спекотними погодними умовами Мукачівське районне управління головного управління Держпродспоживслужби у Закарпатській області рекомендує дотримуватись наступних гігієнічних рекомендацій щодо послаблення несприятливої дії високої температури у виробничих, житлових, громадських, офісних приміщеннях та на відкритому повітрі.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про охорону праці" забезпечення належних умов праці працівників, створення нормативних значень параметрів мікроклімату з метою попередження зниження їх працездатності є обов'язком роботодавця, за порушення якого він несе безпосередню відповідальність.

Показники мікроклімату на робочих місцях нормуються «Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН3.3.6.042-99), будівельними нормами і правилами «Опалення, вентиляція і кондиціонування» (ДБН В.2.5.–67:2013), державними будівельними нормами «Будинки і споруди. Житлові будинки» (ДБН В.2.2-15-2005).

Для працюючих на легкій роботі, що постійно перебувають на робочому місці, оптимальною вважається температура у приміщенні плюс 23-25°, максимально допустимий рівень для цієї категорії становить плюс 28°, мінімальний — 22°. Для працюючих на важкій фізичній праці оптимальною температурою є 18-20°, максимально допустимою - 26°, мінімальною — 15°.

Вологість повітря для усіх категорій праці при будь-якій температурі і у будь-яку пору року нормується на рівні 40-60%.

Граничні показники температури повітря встановлюються лише у випадках, коли немає можливості забезпечити необхідну оптимальну температуру. Робоче місце, незалежно від роду діяльності людини, повинно бути захищеним від прямого проміння сонця.

Керівникам підприємств, установ, організацій рекомендовано проведення наступних заходів:

• застосування сонцезахисних пристроїв на вікнах (жалюзі, штори білих тонів);
• застосування вікон з тонованим сонцевідбиваючим (відзеркалюючим) склом;
• застосування мобільних та стаціонарних кондиціонерів;
• застосування звичайних електричних вентиляторів кріплення сонцевідбиваючої плівки зовні вікон;
• адміністративне регулювання режиму праці (скорочення робочого дня, зміна початку та закінчення робочого дня, використання кімнат відпочинку з оптимальними параметрами мікроклімату та повітрообміну тощо);
• збільшення обідньої перерви працівників до 3-4 годин, виключивши роботу в найспекотніший період з 13 до 16 години;
• роботу, що потребує великих фізичних зусиль та відповідно супроводжується виділенням тепла організмом людини планувати на ранішні або вечірні години;
• працівникам з хронічною патологією, особливо серцево-судинної системи необхідно проконсультуватися з лікарем, та виконувати його рекомендації;
• проведення вологого прибирання з метою збільшення вологості повітря та зниження його температури;
• з метою профілактики порушень водно-сольового балансу вода повинна містити мінеральні солі та мікроелементи.

Власникам автомобілів, у яких не встановлені кондиціонери, необхідно максимально обмежити користування ними, особливо в період з 12 до 17 год.

В умовах підвищення температури повітря сонячні та теплові удари частіше виникають у дітей, що пов`язано із недосконалістю процесу терморегуляції їх організму, а також наявністю у частини з них ожиріння, захворювань серцевосудинної та ендокринної систем. При неспроможності організму швидко в необхідній кількості витрачати тепло наступає перегрівання. Якщо це супроводжується дефіцитом в організмі води (зневоднення), швидкість зростання температури тіла підвищується, що призводить до сонячного або теплового удару.

За рекомендаціями гігієністів-науковців та лікарів з метою профілактики сонячних та теплових ударів у дітей керівникам дитячих дошкільних закладів та інших організованих дитячих колективів для попередження сонячних і теплових ударів, особливо у дітей, необхідно:

• не організовувати у період з 10.00 до 17.00 тривалих екскурсій (автобусних, піших);
• проводити культурно-масові заходи після 18.00 на свіжому повітрі або залах з широким доступом свіжого повітря, виключаючи протяги. При проведенні масових заходів влаштовувати перерви через кожні 30 хвилин;
• проводити рухові ігри, змагання у періоди до 10.00 і після 17.00;
• забезпечити дітей впродовж дня достатньою кількістю питної води (не менше 2 літрів на дитину), не дозволяти вживання холодної води;
• проводити під час перебування у приміщеннях обливання обличчя, рук до ліктів, до плечей, ніг до колін прохолодною проточною водою (починати з +24º–26º С, кожні 2 дня знижати на 1º С і довести її до 16º С);
• організувати широкий доступ свіжого повітря до приміщень, де перебувають діти (широку аерацію), у тому числі під час денного та нічного сну, не допускаючи протягів. Сукупна тривалість денного та нічного сну не повинна бути менше 10.30-11.00 годин;
• за наявності у приміщеннях кондиціонеру, різниця між температурою цього приміщення та температурою на вулиці не повинна перевищувати +10º С, для запобігання теплового удару після виходу на вулицю після тривалого перебування поруч із кондиціонером;
• проводити щоденне вологе прибирання підлоги приміщень, де перебувають діти; уникати тривалого перебування під прямими сонячними променями (не більше 10-15 хвилин);
• носити вільний одяг світлих кольорів із натуральних матеріалів, на пляж одягати легке взуття; захищати голову від сонця панамами, хустками тощо (навіть у хмарну погоду), а також парасольками. Для захисту очей використовувати козирки та окуляри від сонця;
• при перебуванні на пляжі забезпечити чергування відпочинку на піску або каменях (впродовж 10-15 хвилин) з плесканням у воді і плаванням (10-15 хвилин – для дітей 8-12 років, 25-30 хвилин – для дітей з 13 років і старше). У першій половині дня купання краще закінчувати не пізніше 10.00-10.30, повторне купання у другій половині дня проводити з 16.00 до 19.00. На пляжі широко використовувати тіньові навіси;
• поза межами пляжу необхідно чергувати перебування на сонці та у тіні дерев ("сонячне мереживо" дерев – сонячні проміні, які пропущені через листя дерев);
• для профілактики порушень імунної системи рекомендована вітамінопрофілактика та овочеві дієти.

Симптоми перегрівання: млявість, нудота, запаморочення, сильне потовиділення, спрага, підвищення температури тіла.

Симптоми теплового удару: відсутність поту, гаряча почервоніла шкіра, головний біль або запаморочення, сплутаність свідомості, нудота, блювота, судоми, сильний і прискорений пульс, непритомність, висока температура тіла (39–41 °С).

Перша допомога дитині у разі перегрівання:

1. Віднесіть дитину з прямого сонячного світла у прохолодне приміщення й покладіть її на спину.
2. Розстебніть на дитині одяг.
3. Давайте дитині пити воду кожні 10–15 хвилин.
4. Прикладайте до шкіри дитини мокру прохолодну тканину, увімкніть кондиціонер або вентилятор або обмахуйте дитину рушником.

Перша допомога дитині у разі теплового удару:

1. Відведіть або віднесіть дитину в тінь або прохолодне приміщення. Покладіть її на спину, трохи піднявши ноги. Розстебніть або зніміть із неї одяг.
2. Викличте екстрену медичну допомогу за номером 103 або 112.
3. Охолодіть тіло дитини. Допоможуть холодна ванна, душ або компреси зі змоченою у воді тканиною. Продовжуйте це робити, поки не відчуєте, що шкіра вже не така гаряча або поки не прибудуть лікарі.
4. Коли температура тіла знизиться, витріть дитину, укладіть і накрийте сухим простирадлом.
5. Давайте багато пити, воду при цьому можна трохи підсолити.
6. Обмахуйте дитину рушником або помістіть її поруч із вентилятором або кондиціонером. Якщо температура тіла знову підніметься, повторіть одну з охолоджуючих процедур.

Зверніть увагу! При тепловому ударі не можна давати дитині ліки або тонізуючі засоби, наприклад, міцний чай чи каву.

« повернутися