Борщівник Сосновського: зелений агресор наступає
Борщівник Сосновського - чужа для України рослина, що походить із Кавказу. Завезли його в Україну після Другої світової війни як одну із силосних культур, що давала таку кількість зеленої маси з гектара, як жодна з інших традиційних кормових культур. Також борщівник Сосновського є чудовим медоносом. Однак виявилося, що він має токсичний сік, який спричиняє важкі опіки. Тваринам можна було його згодовувати лише як силос, та й то після того, як отрута розкладалася. Та все одно молоко від нього ставало гіркуватим. Тож від його використання відмовилися.
Борщівник перестали культивувати вже понад 30 років тому. Але було вже занадто пізно. Виявилось, що борщівник легко дичавіє, проникає в природні екосистеми. За даних обставин і через загальну байдужість у суспільстві борщівник Сосновського з полів, де його раніше культивували, мігрує Україною, чудово почувається й без особливого догляду. На сьогодні його отруйні зарості стали звичним явищем на території України, в тому числі в Мукачівському районі.
Щороку помітно зростають площі під борщівником Сосновського, на землях різних категорій спостерігається витіснення ним місцевих видів трав'янистих і деревних порід рослин. Захоплюючи нові площі, він пригнічує іншу рослинність. З огляду на це, потрібно здійснювати заходи щодо обмеження поширення та сприяти його цілковитому знищенню.
Світовий досвід демонструє, що боротися з борщівником доволі складно. Основними характеристиками, які зумовлюють високу інвазійність борщівника Сосновського є те, що насіння проростає ранньою весною, до появи іншої рослинності; відносно низька смертність молодих рослин; швидкий ріст, здатність рости скупчено та витісняти інші рослини.
Рослина може переносити цвітіння за несприятливих для цього умов (до того часу доки не створяться сприятливі умови). Цвіте рано, що дозоляє насінню повністю дозріти. Розповсюдженню борщівника сприяє його здатність до самозапилення, велика плодовитість, дозрівання навіть тоді, коли стовбур рослини зрізано. До того ж, він швидко розноситися вітром та водою.
Застосовуючи гербіциди, потрібно стежити, щоб препарат потрапляв не лише на листову поверхню, а й стікав по черешках в розетку листків. За вегетаційний період потрібно провести мінімум дві обробки в один вегетаційний період. При цьому, слід суворо дотримуватись регламентів і комплексу заходів для знищення борщівника Сосновського.
Біологічні особливості культури
1. Рослина монокарпічна (цвіте 1 раз за життя), тому основний принцип його контролю – знищення насіння.
2. Наявність на насінні виростів, або «крил», які значно підвищують їх летючість і сприяють активному поширенню. Це значно ускладнює боротьбу.
3.Різнорідність насіння, яке проростає неодночасно навесні. Першого року зазвичай проростає від 20-70%; другого –30-60% від непророслого першого року. Деяке насіння борщівника може прорости тільки через 5-6 років або навіть через 12-15 років!
4.Насіння борщівника має ефіроолійні канали: як правило, два на внутрішній та чотири на зовнішній частині плоду. У них є біологічно активні речовини, які мають виражений алелопатичний (частіше інгібуючий, або гальмівний) вплив на проростання насіння інших видів рослин, тобто проявляється сильний алелопатичний ефект в природних фітоценозах і агроценозах.
5.Варто знищити насіння борщівника (плоди або зав’язі) – і рослини більше не дають життєздатних діаспор (одиниць розмноження). Вони не утворюють кореневих паростків, не відростають з кореня.
6.Плоди борщівника при дозріванні сухі, не соковиті. Оскільки в оболонках плодів є ефіроолійні канали, заповнені секретом у вигляді суміші олії і смол, тому їх зручно спалювати.
Особливості застосування заходів (контролювання) знищення
Біологічні:
1.Дотримання науково обґрунтованого чергування культур в просторі і часі, ефективне землекористування.
2.Випасання тварин (поки листки у борщівника молоді і не нагромадили отруйних речовин).
3.Використання геополотна, яке вкладають на поверхню, зайняту скошеним борщівником, її засипають ґрунтом і засівають травосумішками, адаптованими для даного регіону. В результаті отримують стійкий газон і повне знищення борщівника.
4.Застосування чорної поліетиленової плівки, яку укладають на ділянку, зайняту борщівником до наступного року, і притискають вантажем. Наступного року необхідно «зайняти» вільну землю «корисною» рослинністю.
5.Розведення природних шкідників борщівника.
Агротехнічні:
1.Оранка декілька разів за вегетаційний період (через кожні 3-4 тижні, починаючи з моменту відростання борщівника) продовж від 2-3 до 5-7 років. Перша – поява можливості виїзду в поле; друга – до фази розгортання листків і викидання на поверхню суцвіть.
2.Плоскорізний обробіток – підрізування коренів на глибині 5-
3.Прополювання та оранка. Дрібні однорічні сходи борщівника легко знищити прополюванням.
4.Косіння після періоду цвітіння і не пізніше, як через 2-3 тижні після першого косіння. Скошування тільки один раз в середині цвітіння лише сприятиме подальшому розмноженню рослин.
5.Обрізування квіток у період бутонізація-початок цвітіння.
6.Спалювання насіння борщівника саме в період його дозрівання.
7.Використання ремедіаторів – запровадження нових видів рослин, які можуть бути використані для відновлення земель (високопродуктивні злаки – костриця, або бобові культури – козлятник (галега); інтенсивний обробіток у полі просапних культур – картопля, цукрові буряки).
8.Використання покрівельних матеріалів продовж 3-5 років.
9.Індивідуальний спосіб з використанням ручної лопати – рано навесні потрібно зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче кореневої шийки.
Хімічні:
Обробка гербіцидами гліфосатної групи. Перший раз – з початку відростання борщівника, другий – через 15-20 днів, обов’язково до цвітіння. Біологічні властивості борщівника виключають можливість його повного знищення в результаті лише одноразового застосування гербіцидів. Після першої обробки і знищення вегетативної маси на цій же площі необхідне проведення повторної обробки для знищення сходів борщівника. При внесенні гербіцидів необхідно забезпечити не менше як 80% змочування рослини. При використанні гліфосатів часто збільшують норми їх застосування, але відсутні дослідження щодо впливу гербіцидів на рослини і довкілля. Офіційної підтримки такі рекомендації не мають.
(Див. щорічник «Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні»)
Заходи безпеки та запобіжні заходи
1.Важливо не допускати цвітіння нових рослин.
2.Особливо обережними треба бути людям, схильним до алергії. У них може розвинутися набряк Квінке, що може загрожувати життю. У хворих на астму він може спровокувати напад задухи.
Заборонено:
1.Скошувати борщівник в період закінчення цвітіння і початку зав'язування плодів, тому що це не матиме ефекту, якщо тільки скошені рослини (можливо тільки плоди рослин) не будуть знищені відразу після скошування (зібрані у купи і спалені).
2.Залишати скошений борщівник покинутим на місці. Навіть насіння у фазу воскової стиглості борщівника здатне дати сходи.
3.Скошування борщівника у період осипання насіння з рослин, особливо у вітряну погоду.
4.Бути роздягненим або мати незахищені ділянки тіла. Краще використовувати водонепроникний захисний одяг.
5.Восени виконувати оранку на полях, зарослих борщівником, бо це буде сприяти нагромадженню насіння в ґрунті.
6.Спалювати насіння борщівника можна, коли воно добре підсохне буде легко обсипатися. Тому зрізування парасольок з сухим насінням треба виконувати обережно і акуратно.
7.У період горіння парасольок важливо дотримуватись усіх запобіжних заходів, адже з плодів борщівника буде виділятися летка ефірна олія. Важливо дотримуватися протипожежної безпеки, намагатися не допускати попадання соку рослин на відкриті ділянки тіла і одяг.
8.Ураження речовинами кумаринів борщівника можуть викликати опіки I, II і III ступенів.
Не торкайтесь до оманливо м'якого листя борщівника Сосновського оголеними руками! Не дозволяйте дітям зривати листя борщівника чи бавитись ним улітку.
У випадку контакту тіла з соком рослини необхідно:
- терміново промити у проточній воді з густою мильною піною уражені ділянки шкіри;
- промити (саме промити, а не протерти) уражені ділянки тіла рідиною, що містить спирт (одеколон, горілка, спирт);
- прийняти протиалергічний засіб;
- виключити дію сонячних променів впродовж двох діб, позаяк опіки з'являються на уражених ділянках тіла через 1-2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету.
У разі появи опіків від соку борщівника уражені ділянки тіла необхідно обробити будь-яким засобом, що традиційно призначають при опіках та у жодному разі уражені місця не змащувати йодом і не застосовувати жодних фіксуючих пов’язок.
Робітники, які будуть працювати з пестицидами повинні мати Допуск (Посвідчення) на право роботи з пестицидами та агрохімікатами. А також, враховуючі біологічні особливості борщівника Сосновського потрібно використовувати засоби індивідуального захисту, для недопущення попадання соку рослини та шкіру людини.
