Рекомендації населенню щодо поводження в умовах спеки
У зв’язку зі спекотними погодними умовами Мукачівське районне управління головного управління Держпродспоживслужби у Закарпатській області рекомендує дотримуватись наступних гігієнічних рекомендацій щодо послаблення несприятливої дії високої температури у виробничих, житлових, громадських, офісних приміщеннях та на відкритому повітрі.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про охорону праці" забезпечення належних умов праці працівників, створення нормативних значень параметрів мікроклімату з метою попередження зниження їх працездатності є обов'язком роботодавця, за порушення якого він несе безпосередню відповідальність.
Показники мікроклімату на робочих місцях нормуються «Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН3.3.6.042-99), будівельними нормами і правилами «Опалення, вентиляція і кондиціонування» (ДБН В.2.5.– 67:2013), державними будівельними нормами «Будинки і споруди. Житлові будинки» (ДБН В.2.2-15-2005).
Для працюючих на легкій роботі, що постійно перебувають на робочому місці, оптимальною вважається температура у приміщенні плюс 23-25°, максимально допустимий рівень для цієї категорії становить плюс 28°, мінімальний — 22°. Для працюючих на важкій фізичній праці оптимальною температурою є 18-20°, максимально допустимою - 26°, мінімальною — 15°.
Вологість повітря для усіх категорій праці при будь-якій температурі і у будьяку пору року нормується на рівні 40-60%.
Граничні показники температури повітря встановлюються лише у випадках, коли немає можливості забезпечити необхідну оптимальну температуру. Робоче місце, незалежно від роду діяльності людини, повинно бути захищеним від прямого проміння сонця.
Керівникам підприємств,установ,організацій рекомендовано проведення наступних заходів:
- застосування сонцезахисних пристроїв на вікнах (жалюзі, штори білих тонів);
- застосування вікон з тонованим сонцевідбиваючим (відзеркалюючим) склом;
- застосування мобільних та стаціонарних кондиціонерів;
- застосування звичайних електричних вентиляторів4
- кріплення сонцевідбиваючої плівки зовні вікон;
- адміністративне регулювання режиму праці (скорочення робочого дня, зміна початку та закінчення робочого дня, використання кімнат відпочинку з оптимальними параметрами мікроклімату та повітрообміну тощо);
- збільшення обідньої перерви працівників до 3-4 годин, виключивши роботу в найспекотніший період з 13 до 16 години;
- роботу, що потребує великих фізичних зусиль та відповідно супроводжується виділенням тепла організмом людини планувати на ранішні або вечірні години;
- працівникам із хронічною патологією, особливо серцево-судинної системи необхідно проконсультуватися з лікарем, та виконувати його рекомендації;
- проведення вологого прибирання з метою збільшення вологості повітря та зниження його температури;
- з метою профілактики порушень водно-сольового балансу вода повинна містити мінеральні солі та мікроелементи.
Власникам автомобілів, у яких не встановлені кондиціонери, необхідно максимально обмежити користування ними, особливо в період з 12 до 17 год.
В умовах підвищення температури повітря сонячні та теплові удари частіше виникають у дітей, що пов`язано із недосконалістю процесу терморегуляції їх організму, а також наявністю у частини з них ожиріння, захворювань серцевосудинної та ендокринної систем. При неспроможності організму швидко в необхідній кількості витрачати тепло наступає перегрівання. Якщо це супроводжується дефіцитом в організмі води (зневоднення), швидкість зростання температури тіла підвищується, що призводить до сонячного або теплового удару.
За рекомендаціями гігієністів-науковців та лікарів з метою профілактики сонячних та теплових ударів у дітей керівникам дитячих дошкільних закладів та інших організованих дитячих колективів для попередження сонячних і теплових ударів, особливо у дітей, необхідно:
- не організовувати у період з 10.00 до 17.00 тривалих екскурсій (автобусних, піших);
- проводити культурно-масові заходи після 18.00 на свіжому повітрі або залах з широким доступом свіжого повітря, виключаючи протяги. При проведенні масових заходів влаштовувати перерви через кожні 30 хвилин;
- проводити рухові ігри, змагання у періоди до 10.00 і після 17.00;
- забезпечити дітей впродовж дня достатньою кількістю питної води (не менше 2 літрів на дитину), не дозволяти вживання холодної води;
- проводити під час перебування у приміщеннях обливання обличчя, рук до ліктів, до плечей, ніг до колін прохолодною проточною водою (починати з +24º–26º С, кожні 2 дня знижати на 1º С і довести її до 16º С);
- організувати широкий доступ свіжого повітря до приміщень, де перебувають діти (широку аерацію), у тому числі під час денного та нічного сну, не допускаючи протягів. Сукупна тривалість денного та нічного сну не повинна бути менше 10.30- 11.00 годин;
- за наявності у приміщеннях кондиціонеру, різниця між температурою цього приміщення та температурою на вулиці не повинна перевищувати +10º С, для запобігання теплового удару після виходу на вулицю після тривалого перебування поруч із кондиціонером;
- проводити щоденне вологе прибирання підлоги приміщень, де перебувають діти;
- уникати тривалого перебування під прямими сонячними променями (не більше 10-15 хвилин);
- носити вільний одяг світлих кольорів із натуральних матеріалів, на пляж одягати легке взуття;
- захищати голову від сонця панамами, хустками тощо (навіть у хмарну погоду), а також парасольками. Для захисту очей використовувати козирки та окуляри від сонця;
- при перебуванні на пляжі забезпечити чергування відпочинку на піску або каменях (впродовж 10-15 хвилин) з плесканням у воді і плаванням (10-15 хвилин – для дітей 8-12 років, 25-30 хвилин – для дітей з 13 років і старше). У першій половині дня купання краще закінчувати не пізніше 10.00-10.30, повторне купання у другій половині дня проводити з 16.00 до 19.00. На пляжі широко використовувати тіньові навіси; поза межами пляжу необхідно чергувати перебування на сонці та у тіні дерев ("сонячне мереживо" дерев – сонячні проміні, які пропущені через листя дерев);
- для профілактики порушень імунної системи рекомендована вітамінопрофілактика та овочеві дієти.
