Два роки повномасштабного вторгнення росії на територію України!
24 лютого 2022 року – пам’ятний день з присмаком сліз, паніки, крові, люті. У можливу повномасштабну велику загарбницьку війну у січні-лютому 2022 року багато хто не хотів вірити. Люди й далі продовжували жити звичайними турботами, ходили на роботу, навчання, будували плани. Та вже два роки! як ми – українці – не злякалися, не відступили і доводимо світу що сильні та єдині.
За два роки ми стали міцніше за Азовсталь, нам знайомий солоний смак поту і крові затятих битв за Маріуполь, Миколаївщину, Херсонщину, Гостомель, Бучу, Ірпінь, Соледар, Бахмут... Ми незламні й непохитні, як скелясті береги Зміїного. В наших щоденних справах щедрість і відчайдушність зернових коридорів, бо ми годуємо світ, навіть під обстрілами. Ми зберігаємо світло власних душ у суцільній темряві...
Ми низько схиляємо голови перед кожним захисником та захисницею за проявлені мужність, відвагу та героїзм; ми щиро співчуваємо тим, хто втратив рідних та близьких, втратив свої домівки, статки; ми щедро молимось за повернення додому живим кожного солдата, кожного полоненого, кожного депортованого, кожного, хто є вимушеним переселенцем на чужині; ми з гордо піднятою головою висловлюємо росії своє презирство.
Тепер 24 лютого – це про боротьбу, рішучість і незламність. Про витримку і волю. Позаду — два роки ракетних тривог, ворожих обстрілів, втрат, болю і страждань, а попереду Україну чекає перемога. Україна вистоїть! Україна відбудується! Україна на сотні років закарбується в пам’яті світу! Україна завжди буде!
